Вітаю Вас Гість | RSS
Понеділок
12.11.2018, 23:29
Головна Опис досвіду Реєстрація Вхід
Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 30

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ З ТЕМИ: 

"Формування національної свідомості шляхом розвитку художньо-естетичних компетентностей учнів на уроках образотворчого мистецтва".


Відеоролик представлення власної педагогічної ідеї. Всеукраїнський конкурс "Учитель року 2015". Обласний етап.

Відеоролик виставок творчих робіт Зразкової художньої студії "Дивосвіт"


Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, української молоді. Національне виховання є одним із головних пріоритетів роботи вчителя, органічною складовою освіти. Мета українського національного виховання - формування національного типу особистості, виховного ідеалу - гармонійної і всебічно розвиненої людини - українця з багатогранними знаннями, глибокою національною самосвідомістю, високими інтелектуально-творчими, духовно багатими і естетичними якостями, патріотичними почуттями та працьовитістю. [2, с. 59].

Людина від народження має певні здібності, але лише в процесі навчання і виховання, трудової діяльності, спілкування з іншими людьми вони розвиваються і можуть досягти високого рівня. І саме школа створює кожній дитині сприятливі умови для її розвитку.

Образотворче мистецтво є унікальним у вирішенні завдання як художнього, так і особистісного розвитку, громадянського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання предмета, а й тим, що вже в ранньому віці художня діяльність є однією з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

Сьогодні, як ніколи, люди почали усвідомлювати приналежність до своєї Батьківщини: активно використовувати державну символіку, національний одяг, прикрашати українськими орнаментами предмети побуту, автомобілі, будівлі.

Учні школи емоційно переживають події, які відбуваються на Сході України. Школярі долучилися до Всеукраїнської акції «Напиши листа солдату». Щоб підняти бойовий дух військовим, діти від щирого серця малювали мирне небо, сонце і щасливе майбутнє у квітучій Україні, писали щирі побажання перемоги та повернення до своїх рідних. Всі листи зворушливі, пройняті любов’ю та турботою, гордістю та вдячністю за подвиги українських солдатів. Маленькі патріоти вірять, що ці листівки мають врятувати кожного захисника, який знаходиться в зоні АТО. Діти переконані, що сонячні малюнки і теплі побажання стануть оберегом для всіх військових, які захищають нашу Батьківщину.

Правильно організоване національне виховання формує повноцінну особистість, яка цінує свою громадянську, національну гідність, совість і честь.

З огляду на вищезазначене для більш ґрунтовного дослідження обрано тему: «Формування національної свідомості шляхом розвитку художньо-естетичних компетентностей учнів на уроках образотворчого мистецтва».

Мета дослідження: формувати національну свідомість школярів шляхом розвитку художньо-естетичних компетентностей як на уроках образотворчого мистецтва, так і в позаурочний час.

Завдання дослідження:

• вивчити наукові праці та досвід із проблеми розвитку художньо-естетичних компетентностей ;

• визначити ефективні форми роботи для формування національної свідомості;

• забезпечити повноцінний розвиток творчості учня через інформаційно-комунікативні технології у процесі навчання на уроках образотворчого мистецтва, в позакласній та позашкільній діяльності.

Основна ідея – формування національної свідомості школяра на основі розвитку художньо-естетичних компетентностей, забезпечення особистісно-орієнтованого навчання, розвиток самостійної творчої роботи дітей.

Інноваційна значущість дослідження

Загальна концепція навчання полягає у всебічному охопленні тем, у поєднанні різних видів мистецтва та різноманітних технік. Розвиток висококультурної особистості ґрунтується на вивченні національних традицій та зразків світового мистецтва. Тому моїм педагогічним кредо є навчити дітей бачити, відчувати та насолоджуватись красою світу. В процесі опрацювання методичної літератури, прийшла до висновку, що викликати зацікавленість предметом можна, якщо навчити учнів бачити прекрасне в навколишньому світі, спостерігати та фантазувати.

Працюючи другий рік за новою програмою Державного стандарту з учнями 5 класу, намагаюсь забезпечити особистісний розвиток учнів та збагатити їх емоційно-естетичним досвідом щодо сприймання навколишнього світу, розвитку їх художньо-практичної діяльності, а саме:

  • формувати культуру людських почуттів – любові, доброти, милосердя через сприймання творів мистецтва;
  • розвивати асоціативно-образне та просторове мислення, творчу уяву, зорову пам'ять, художній смак і творчі здібності;
  • формувати уявлення про сутність, види та жанри образотворчого мистецтва, особливості художньо-образної мови, відповідної термінології та художньо-практичні компетентності, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній творчій діяльності;
  • виховувати духовні та моральні ціннісні орієнтири у сфері образотворчого мистецтва, інтереси, смаки, потреби в творчості; національно-патріотичну свідомість та активну життєву позицію        [3, с. 10].

Особливими є критерії оцінювання художніх компетентностей. Гуманістична спрямованість, намагання уникнути психотравмуючого впливу на особистість, націленість на оцінювання рівня, досягнутого учнем - це головні чинники системи контролю, оцінки та корекції знань, які є невідособленими, а органічно вплітаються в структуру навчального процесу.

Практична значущість

Особливо ефективною формою для розвитку творчих здібностей учнів на уроках є моделювання проблемних ситуацій. Проводжу уроки переважно комбінованого характеру, адже в систему освіти стрімко ввійшли інтерактивні технології навчання, тому застосовую інформаційно-комунікативні технології.

Розуміння та знання творів образотворчого мистецтва українських авторів сприяють розвитку національної свідомості школярів. Діти із задоволенням вивчають репродукції творів українських художників:             С. Васильківського, А. Куїнджі, М. Приймаченко, К. Білокур, Т. Шевченка, Г. Нарбута, М. Пимоненка. Через призму любові та гармонії розглядають теми краси світу природи, історичного минулого, традицій рідного краю.

Технологія реалізації ідеї

Для полегшення засвоєння теоретичних понять в 4 класі використовую кросворди і ребуси. Вживаючи спеціальну художню термінологію, залучаю школярів до співбесіди за репродукціями картин. Учні здійснюють самоаналіз та самооцінку дитячих творчих робіт під час тематичних виставок. З метою виховання естетичних смаків школярів, систематично проводжу конкурси на кращі дитячі роботи.

За новою програмою у 5 класі діти детальніше ознайомлюються з символікою українського орнаменту, із народними промислами та писанкарством, українською народною лялькою-мотанкою, порівнюють візерунки гончарного посуду с. Опішні та м. Косів.

З досвіду роботи знаю, що творча активність школярів на уроках образотворчого мистецтва не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створити відповідну атмосферу. Відповідно до сьогодення, шукаю прийоми роботи на уроках із застосуванням найефективніших засобів навчання.         

Демонстрація наочного матеріалу за допомогою мультимедійної дошки дає дітям змогу порівнювати репродукції відомих майстрів, спостерігати майстер-клас виготовлення певної творчої роботи або поетапне виконання малюнка, здійснювати віртуальну подорож до художнього музею чи картинної галереї.

Літературні «хвилинки» активізують емоції, сприяють емпатії, налаштовують на побудову асоціативних ланцюжків, що сприяє візуалізації художніх образів.

Під час виконання практичних робіт впроваджую метод вправ, досліди з фарбами, заохочую пошук художньо-образних і технічних засобів, презентую власний досвід при вирішенні завдань, що є підґрунтям у формуванні творчої особистості.

Музика на уроці - один із рівноправних стимулюючих засобів. Вона створює особливий світ – світ високих почуттів, емоційного налаштування, сприяє творчій атмосфері. Прикладом вищесказаного може слугувати урок у 5 класі на створення абстрактної композиції за темою «Я бачу музику». Музичні твори підсилюють сприйняття художнього образу. За твердженням К. Ушинського «дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями...». А також необхідною складовою моїх уроків є застосування елементів арттерапії. Живі осінні квіти та листочки, гілочки ялинки, принесені на урок, виконують роль не лише натури, а й є елементом аромотерапії.

Гармонійний розвиток особистості в системі позакласної роботи

Чим частіше на уроках буде панувати атмосфера співпраці між учителем і учнем, тим більше можливостей матимуть школярі для мислення, творчості, фантазії не тільки на уроках, а й в позаурочний час. На заняттях гуртка образотворчого мистецтва діти залюбки продовжують спілкуватися з мистецтвом: відвідують художні музеї, зустрічаються з художниками рідного краю, беруть участь у майстер-класах, організовують тематичні виставки.

З метою реалізації художньо-естетичного напрямку, впроваджую в своїй практиці досить різноманітні форми і методи виховної роботи в позаурочний час. Серед них привертають увагу заочні подорожі, екскурсії та зустрічі за круглим столом з прекрасним в художніх музеях чи майстернях митців. Досить поширеними є бесіди і усні журнали, літературно-музичні композиції, присвячені життю і творчості видатних майстрів. Екскурсії до лісу, озера, прогулянки вулицями села організовую з метою сприйняття естетичної своєрідності та багатогранності краси навколишнього світу. При цьому звертаю увагу дітей на зміни, які відбуваються в природі, вчу порівнювати побачене з зображеннями на репродукціях картин. Все це розвиває дитячу уяву, вчить бачити прекрасне в природі, прищеплює любов до рідного краю. Відвідування виставок і картинних галерей є важливим джерелом естетичного сприймання захоплення мистецтвом. Під час екскурсій по різних місцях області привертаю увагу дітей до краси вулиць, величі архітектурних споруд, площ, пам’ятників. Особливим доповненням до художнього сприймання є практична діяльність: написання відгуків за побаченим, почутим, години творчості. Активізують діяльність дітей ігри, вікторини, брейн-ринги, різні мистецькі мозкові атаки тощо.

Гармонійний розвиток особистості в системі позакласної діяльності доповнює зразкова художня студія «Дивосвіт» під моїм керівництвом. Залучити гуртківців до активної творчої праці, збагатити духовний світ дітей, прищепити любов до народної культури, навчити їх розуміти прекрасне, цінувати його, створювати самим – є головною метою студії «Дивосвіт». Різноманітні види роботи в гуртку сприяють духовному саморозкриттю, творчому самовтіленню, розвитку здатності до життєвого самовизначення, дають змогу розкрити нахили до різних творчих професій: художника, дизайнера, архітектора, фотографа, модельєра тощо. Заняття в студії допомагає вихованцям краще засвоювати матеріал багатьох шкільних предметів і навчальних курсів: «Образотворче мистецтво», «Трудове навчання», «Художня культура», «Я і Україна», «Я у світі». Це стає підґрунтям для подальшого навчання. Під час занять використовуються різноманітні методи: словесні (лекції, бесіди, пояснення), наочні (демонстрація ілюстрацій, схем, креслень, зразків виробів, екскурсії на виставку), практичні (самостійна розробка схем, ескізів, виготовлення виробів). Невід’ємним стимулом в роботі стало гасло: «Творять діти «Дивосвіту» веселково, розмаїто!». Вагоме місце у навчальному процесі гуртка займають ігри, конкурси і вікторини як методи стимулювання.

Аналіз результатів дослідження

       Таким чином, працюючи над проблемою «Формування національної свідомості школярів шляхом розвитку художньо-естетичних компетентностей на уроках образотворчого мистецтва», спостерігаю позитивні зрушення:

  • зростає інтерес до предмета;
  • розвивається ціннісне ставлення особистості до суспільства та держави.
  • забезпечення комфортних умов сприяє постійному позитивному емоційному ставленню до навчання та навколишнього світу;
  • формується віра кожного учня у власні сили через можливість виконання навчальних та творчих завдань.

З метою виявлення художньої освіченості кожної особистості щороку проводжу анкетування з мистецтвознавства, досліджую творчі здібності кожного школяра та розвиток графічних умінь і навичок за допомогою різних тестів, що в свою чергу дає можливість створення діагностичної карти творчої особистості учня. Результати педагогічної діяльності відображені у досягненнях моїх учнів: школярі є переможцями сільських, районних, обласних та всеукраїнських конкурсів, фестивалів. Троє випускників школи продовжують здобувати художню освіту у вузах: В. Марченко,                      Л. Григорьєва, Д. Єлісєєв.

Така система роботи з учнями підтвердила мою думку про те, що кожна дитина талановита. Вважаю, що завдяки такому підходу до навчання кожна особистість може не лише пізнати себе, а й сформувати творчі компетентності, які так необхідні для досягнення успіху.

Своїм досвідом роботи ділюся з колегами на фестивалях педагогічних ідей і знахідок. На базі школи проводжу районні семінари-практикуми та майстер-класи для  вчителів образотворчого мистецтва й керівників гуртків. Підготувала методичний посібник «Берегиня з глибини століть - писанка». Член обласної творчої групи вчителів образотворчого мистецтва. Працюю над розробкою програми гуртка з образотворчого мистецтва.

На персональному сайті «Дивосвіт» розміщено орієнтовне календарно-тематичне планування уроків, конспекти уроків та занять гуртка, презентації, методичний матеріал на допомогу вчителям художньо-естетичних дисциплін.

Таким чином, образотворче мистецтво як засіб освоєння самореалізації учнівської молоді відіграє значну роль у формуванні патріотичного виховання як самих учнів, вчителів, так і глядачів, виховуючи почуття любові до рідного краю, країни та світу в цілому. Формування національного типу особистості забезпечує духовну єдність поколінь, наступність рідної культури і безсмертя нації. Перед нами постає питання про те, щоб сьогоднішній випускник школи став носієм і провідником національного відродження, здатним до подвижницької праці справжнього патріота і громадянина своєї держави. Формування національної свідомості здійснюється в процесі безперервної, систематичної роботи в сім’ї, школі, вузі, на виробництві. Від того наскільки ми зрозуміємо це і зробимо частиною нашого життя, залежить майбутнє українського народу, нашої держави.      

Використані джерела:

  1. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів./ Т.Б.Волобуєва. – Х., 2005. – 136с.
  2. Гуменюк Г. Національна самосвідомість школярів і перспективи їх розвитку // Рідна школа.- 1999. - № 2. - С.59 -61.
  3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. [Інтернет-ресурс].−Режим доступу: http//www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya
  4. Железняк С. М. Образотворче мистецтво: підручник для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл./ С. М. Железняк, О. В. Ламонова. – К.: Генеза, 2013. – С. 59-155.
  5. Інтерактивні технології навчання. Спецвипуск. Сільська школа України № 16-17. / Упоряд. Голубенко М. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
  6. Кобзар Б. Національна школа: всебічний, гармонійний розвиток особистості // Освіта. - 1998. - 28 жовтня - 4 листопада. - С. 2.
  7. Освітні технології: Навч.-метод.посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко,

О. М. Любарська та ін.; За ред. О. М. Пєхоти.  – К.: А.С.К., 2004. – 256с.

  1. Ращенко А. Особливості формування національної самосвідомості підлітків у позакласних закладах // Рідна школа - №7 (882) – 2003.
  2. Сучасні шкільні технології. Ч. І / Упоряд. І. Рожнятовська, В. Зоц. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004. – 112с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

10. Шрамко О. Духовні засади національного виховання // Рідна школа – серпень – 2005.

Вхід на сайт


Пошук

Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архів записів

Друзі сайту
  • МОН України
  • Черкаський ОІПОПП
  • Інтернет-клуб Палітра
  • Черкаський ВО
  • Слово вчителя
  • Черкаський районний БДЮТ
  • Руськополянська ЗОШ №2
  • Черкаський художній музей
  • Карпенко Ірина

  • Copyright Леся Деркач © 2018