Виховання обдарованої дитини в сім'ї 

Мета: розповісти батькам про особливості обдарованої дитини та дати поради щодо виховання обдарованої дитини в сім’ї.

 Зі скриньки народної мудрості.

Обдарованість-це системна якість психіки, що розвивається протягом життя і визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних, неабияких) результатів в одному або кількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.

 Д. Б. Богоявленська

   У зв’язку з теоретичним розширенням поняття обдарованості та проблеми розпізнавання обдарованих дітей виникає необхідність удосконалення стратегії виявлення обдарованості. Для цього використовують тести щодо інтелектуальних і творчих здібностей дітей.

   Розвиток обдарованих дітей гальмується здебільшого через відсутність соціально-матеріальної бази, потрібної для вияву різнобічних талантів дітей, їхньої творчості, а також через формалізовану, механізовану та автоматизовану систему навчання, пригнічення дитячої обдарованості бездуховною масовою культурою, відсутність психологічної допомоги дітям у подоланні комплексу неповноцінності.

   У вихованні цієї категорії дітей особлива відповідальність лягає на сім’ю. Як ми вже зазначили, фахівці, які працюють з обдарованими дітьми, давно помітили, що найчастіше вони зростають в інтелігентних сім’ях. І справа тут зовсім не в особливих генах геніальності – їх природа розподілила між усіма дітьми порівну. Справа – у родинній атмосфері, у системі родинних цінностей.

   Неправильний підхід до талановитих дітей у родинному колі, їх обожнювання призводять до негативних наслідків. А. Макаренко в «Книзі для батьків» наводить цікавий приклад виховання єдиного сина в сім’ї Кетових. Завдяки детально продуманій системі виховання Вітько швидко випередив однолітків у навчанні. У п’ять років він правильно говорив рідною і німецькою мовами, у десять – почав знайомитися з класичною літературою, у дванадцять – читав в оригіналі Шекспіра, «перескочив» через десятий клас, а в сімнадцять вступив на фізико-математичний факультет університету, вразивши професорів своєю обдарованістю та ерудицією. Проте він сформувався як егоїст, холодний цинік, байдужий до всього й до всіх. Головним для нього був він сам, його успіхи й задоволення, тому бездушно відмовився принести з аптеки ліки хворому батькові.

   Отже, щоб позбутися негативних наслідків, надамо кілька порад для батьків.

1. Домівка обдарованої дитини – це тил, у якому на неї чекають турбота, захист, підтримка, розуміння.

2. Підтримуйте здібності дитини до творчості. Не давайте негативної оцінки творчим спробам дитини.

3. Будьте терплячим до особливих, інколи безглуздих ідей дитини, поважайте її допитливість, запитання. Намагайтеся відповісти на всі «дикі» запитання.

4. Пам’ятайте, що обдаровані діти все люблять робити самостійно.

5. Допомагайте дитині поважати себе та свої ідеї, а також ідеї і думки інших.

6. Допомагайте в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любов, повага до себе та до інших). Якщо все це відсутнє, то дитина не досягне самовизначення.

7. Поясніть, що на ряд питань не можна дати відповіді чи дати однозначної відповіді.

8. Допоможіть дитині стати «розумним авантюристом», тобто інколи ризикувати, користуватися інтуїцією у процесі пізнання.

9. Підтримуйте необхідні для творчості атмосферу, допомагайте уникати негативного ставлення інших дітей, зменшити соціальне тертя.

10. Обдарована дитина повинна мати друзів, компаньйонів.

11. Ознайомте обдарованих дітей із прийомами, що допоможуть їм виходити зі скрутного становища.

• «Відкритий мікрофон» Що нового, цікавого Ви обрали для себе?

Література:

1. Навчанняння: ідеали і цінності.  Під редакцією З.И. Равкіна. - М.: Итпио РАО, 1995. -361 с.