Свято: 19 грудня – День Святого Миколая
Обладнання: ноутбук, аудіозапис пісень, макети ангелів, ікона «Миколай Чудотворець», плакат-вітання, ікебани з хвої, пучок лозинок.

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення свята, з прислівями та приказками, легендами, віршами та піснями, повязаними з ім’ям Святого Чудотворця

ДІЙОВІ ОСОБИ:

Миколай, учитель, слуга Миколая, Тарасик, діти, Господь, чортик.

ХІД СВЯТА

Святково прибраний актовий зал школи. Стіни прикрашені паперовими сніжинками. Сцена прикрашена декоративними 14 чобітками, різдвяними голубами, паперовими янголиками, образ Святого прикрашений вишитим рушником. В куточках сцени розташовані ікебани із зеленої хвої.

Звучить фонова музична композиція зимових мелодій.

Класний керівник: День 19 грудня з особливим нетерпінням чекають діти, бо свято Миколая пов’язане з подарунками, гарним настроєм, першим снігом.

1. Виконання учнями пісні «Перший сніг».

Класний керівник: Що ж ми знаємо про це свято?

2. Виступ всезнайок

1. Святий Миколай народився 280 року в Патері, лікійському місті в Малій Азії. Його батьки старанно і з любов’ю виховували свого єдиного сина, що зростав гарним хлопчиком, а, ставши дорослим, вирішив бути священиком.
2. Отримавши спадок після смерті батьків, Миколай роздав його бідним. За переказами, він допомагав найчастіше таємно, особливо тим, хто соромився просити.
3. Пізніше Миколай став єпископом міста Міри в Лікії, де збереглися як легенди численні розповіді про те, як він заступався за несправедливо засуджених, про дива, які він творив при житті й після смерті. Миколая вважають покровителем дітей та заступником рибалок і моряків, усіх тих, хто потребує його захисту.
4. В Україні Святий Миколай завжди вважався покровителем і заступником усіх дітей. У цей день діти чекають його з нетерпінням: вони знають, що за їх слухняність та працьовитість Святий Миколай принесе їм безліч подарунків. Тож намагаються бути протягом усього року саме такими: нелінивими, доброзичливими, старанними.

3.   Виконання пісні «Що тобі подарувати?»

5. І в ніч з 18-го на 19 грудня Миколай покладе подарунки слухняним дітям під подушку або в черевик біля порога чи в глиняний полумисок, який увечері перед сном діти ставлять на підвіконня. А неслухняним дітям святий із натяком приносить різочки, які лишає в куточку.
6. Подарунки одне для одного іноді готують і дорослі. Вони дарують їх тим, хто протягом року не скупився на добрі справи.
7. Шанують Святого не тільки в Україні. На честь Миколая в усьому християнському світі побудовано чимало храмів, до нього в молитвах звертаються мандрівники та подорожні багатьох країн.
8. А колись давно в Німеччині у монастирських школах з’явився звичай на короткий термін мінятися ролями. Одного хлопчика обирали єпископом, він одягався, як належить єпископу, і читав проповіді дорослим.
9. Згодом з’явилися святкові процесії, що ходили від дому до дому. Діти в костюмах святих, ангелів, чортів, королів супроводжували обраного єпископа. А з часом роль єпископа став виконувати шанований старий чоловік, який очолював процесію і роздавав дітям подарунки.
10. У Фінляндії та Нідерландах цей день називають Днем подарунків. Напередодні ввечері за двері біля порога кладуть мішок, а вранці знаходять його з подарунками для всієї сім’ї.      
11. А діти з нетерпінням чекають 18 грудня, щоб покласти надвечір біля каміна черевик (для подарунка), поставити поруч воду і трохи сіна або моркви – для коня Святого Миколая. Вранці діти з великою радістю знаходять у своїх черевиках шоколадні фігурки Святого.

4. Виконання пісні «Ой хто, хто Миколая любить»
5. Інсценізація легенди «Опікун дітей» за Богданом Даниловим із Канади

Давним-давно, понад тисячу років тому, жив у місті Мирах, в Малій Азії, хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі – ні гарного одягу, ні смачної їжі. Батьки його рано померли, залишивши багату спадщину. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Коли Микола виходив зі свого гарного будинку і грався з дітьми, бачив, у яких темних, глиняних хатках вони мешкали. Чув, що вони спали на глиняних долівках і нерідко лягали спати голодні. Миколай був дуже добрим і вирішив усе своє майно роздати бідним. Та тільки як? Стискалося серце Миколая, коли він бачив людське горе: як допомогти оцим нещасним малим дітям?  

Був у Миколи старий учитель, який учив його читати, писати й молитися. Якось читав він разом з учителем Святе Письмо, а там було написано: «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

• Учителю, поясни мені, як це зрозуміти? – запитав Миколай у задумі.
• А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками, - відповів учитель.  

Щоночі Миколу турбувало одне:

«Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні, коли їм холодно у хаті».

Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив. Набрав повну торбину всякої їжі, одягу і грошей, непомітно вибрався з дому і поклав цю торбину біля порога найближчої хати, де спали діти. Такі мандрівки він повторював щоночі на благо дітей. Отак розпочалося таємне обдаровування Миколаєм бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Миколай. Але слуги його помітили, що в коморі зникають припаси і стали пильнувати Миколиного добра. Коли хлопчик тільки-но спакував торбу й вийшов зі свого подвір’я, слуга наздогнав Миколу:

• Куди ти несеш цю торбину? Вона ж важка, не під силу тобі! – жалів слуга хлопчину.
• Там діти голодні! Я не можу заснути, як згадаю їх голодних. От зроблю цей добрий вчинок, і мені стане легше.

Минули роки. Виріс Микола, здобув освіту. Не схотів він зберігати свого майна для себе, віддав усе бідним дітям. Сам же став священиком і скрізь чинив тільки добро, вчив людей те саме чинити для власного доброго самопочуття. За це Бог дав йому силу творити щораз більше добра. Микола лікував хворих, допомагав невинним, кожному в його потребі йшов назустріч. Усі знали і любили Миколу як Чудотворця. Коли він помер, то церква зарахувала його до святих.

Запитав Господь Миколая:

• Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за праведне своє життя на землі?
• Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, спускатися час від часу з неба на землю та відвідувати діток.

Усміхнувся Господь і сказав:

• Знав я яке буде твоє прохання. Щороку в день твоїх іменин зможеш спускатися на землю.

І від того часу кожного року 19 грудня сходить на землю Святий Миколай і розносить свої дарунки дітям.

Іде Святий Миколай полями, лугами, а за ним поспішають янголи, які несуть дарунки для добрих чемних дітей. Ходить Святий Миколай по всіх усюдах роздає дарунки, благословляє і втішає бідних та нужденних.

Так він зайшов до села, в якому під самим лісом стояла хата. Двері відчинені, на порозі сидить хлопчина, у подертій одежині і вдивляється у небо. Це малий Тарасик. Матері він не пам’ятав, торік помер і тато, лишився хлопець круглим сиротою. Тепер наймається, служить у людей, аби заробити на шматок хліба. Побачить, бувало, що якась мати пестить і цілує свою дитину, малий Тарасик біжить мерщій туди, відкриє очі і вуста і так вдивляється в матір, наче щось просить.

Приходить Святий Миколай під хату, а Тарасик навіть шапки не знімає, лише розплющив очі та й дивиться.

• Що ж ти, Тарасику, мене не впізнаєш? – питає Миколай.
• Чому ні, тільки я Вас визирав із неба, а Ви тим часом прийшли із села. Усміхнувся Святий Миколай і знов питає:
• Скажи мені, Тарасе, чим тебе маю обдарувати, може шапкою, одягом, чобітьми?
• Ні…
• Може, тобі дати їжі такої, щоб ти не був ніколи голодний?
• Ні…
• А може, ти хочеш грошей багато?
• Також ні…
• Ти нічим не прогнівив Господа Всевишнього, я й для тебе приніс подарунків, скажи-но щиро, що ти хотів би мати?

На ті слова Тарас упав на коліна й прошепотів несміло:

• Я хотів, Святий Миколаю, щоби мене хтось хоч раз в житті попестив і приголубив, як мати свою дитину.

Засумував Святий Миколай. Любов матері – це якраз єдина річ, якою він не міг нікого обдарувати.

• Знаєш, Тарасику, за твою людяність, старанність в роботі, посилаю тобі сімейний затишок – прийомних батьків, які подарують тобі щоденну увагу, опіку, тепло та ласку, любов і піклування.

Звеселіли оченята малого Тарасика.

І тепер діти моляться до Миколая Чудотворця, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки  санчат Святого Миколая.

Та тільки не сила Святому відвідати за одну ніч усіх дітей, бо лише Бог може бути всюди нараз присутній. Отож добрі люди, які люблять діток і Святого Миколая, часто допомагають йому в доброму ділі. І зовсім не гнівається Святий Угодник, а радіє, коли хтось навіть одягнеться так, як він, і замість нього прийде до дітей з подарунками, добрим словом та наукою. Радіє він, коли його заступників є якнайбільше між людьми і коли якнайбільше діток втішається дарунками в день його іменин. Кажуть, що тоді радіє і місяць на небі, ніби посміхається, бо в цю ніч усі радітимуть – і ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті – це творити добро!

6. Виконання учнями пісні «Святий Миколай»
7. Сторінками усної народної творчості

1. Прислів’я та приказки, пов’язані з іменем Святого Миколая

5. Хвала зимі після Миколи.
5. У кожному році два Миколи: на першого Миколи – 22 травня – не буває холодно ніколи, а на другого Миколи – 19 грудня – не буває тепло ніколи.
5. Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
5. Варвара показує дорогу – замерзає земля, тверднуть ґрунтові дороги.
6. Сава мости мостить – починають замерзати річки, а Микола пригвоздить – встановлюються зимові морозні дні.

2. Вірші до свята

                                             День подарунків

Коли Святий Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа,

Мов вулик бджіл, гуде.

Там дітвора чекає

На срібних янголят,

Що із доріг безкраїх

На землю загостять.

Бо добре знають діти,

Що ні сніжний танок,

Ані мороз, ні вітер

Не спинить їх санок.

А на санках – дарунки!

Ах, як багато їх!

Для Славка і для Даринки,

Для всіх – для всіх – для всіх!

А тим, що пустували,

То чортик в темний кут

На пам’ятку поставить

Гнучкий з лозини … прут.

                                                                                    Р. Завадович

Святий Миколаю

Святий Миколаю,

Прийди до нас з раю,

Принеси нам дари

Кожному до пари.

Цукерки смачненькі,

Булочки пухкенькі,

Книжечок багато

Читати у свято.